18 лютого 2020 – 5-а річниця боїв за Дебальцеве

18 лютого вважається завершенням боїв за Дебальцеве, адже саме цього дня 2015 року українські військовослужбовці остаточно залишили тут позиції і відійшли на нові рубежі оборони держави. Це сталося тоді, коли здавалося, що Україна не пробачить вже нових втрат, нових смертей після Іловайської трагедії, після Донецького аеропорту.

       Напередодні річниці боїв за Дебальцівський плацдарм у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася година пам’яті  «ДЕБАЛЬЦЕВО: 5 РОКІВ ПО ТОМУ».

          Учні 10-А класу Нововолинського обласного наукового ліцею переглянули відео-хроніку боїв за плацдарм та відхід військ з району міста Дебальцеве.

Нікого не залишили байдужими відео-історії про чернівчанина Олександра Зозуляка та лучанина Павла Ковальського, внутрішня незламність яких виявилася сильнішою за покалічене війною тіло (перший здобув срібло на міжнародних «Іграх нескорених» в Австралії зі стрільби з луку у 2018 році, а волинянин у Нідерландах, де 9 травня розпочнуться «Ігри нескорених 2020», представлятиме Україну у двох видах спорту: веслуванні на тренажері та стрільбі з лука).

Та найбільше емоцій – від спогадів про героїчні і трагічні події нововолинців-ветеранів війни на Сході Олександра Шевчука та В’ячеслава Бабаніна (вдячність журналісту Волинського Суспільного мовника Віталію Свириденку за інтерв’ю з сучасними Героями).

Щирим та патріотично-піднесеним був виступ заступника військового комісара - начальника відділу комплектування Нововолинського об'єднаного районного військового комісаріату капітана Олександра Батюка.

Учасники заходу хвилиною тиші вшанували кожного, хто поклав своє життя за збереження української державності. По завершенні заходу поклали квіти до стели Пам’яті, встановленої на честь Героїв-нововолинців, які полягли в боях за незалежність та територіальну цілісність України.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди…

Такий духовний заповіт з далекого 1944-го залишив нам Володимир Сосюра, який народився в місті Дебальцеве (6 січня 1898 – 8 січня 1965). Тож, нехай українські солдати повертаються додому живими та неушкодженими, нехай Бог допомагає нашим захисникам здолати усіх ворогів української землі! І пам’ятаймо, де б ми не були, що б не робили, Батьківщина повинна бути завжди у нашому серці!

У Нововолинську відбудеться кінопоказ "Все палає"

  20 лютого — День Героїв Небесної Сотні. 

Памятаємо!

Про рідну мову нововолинські діти читали вірші

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки  родом, де її коріння, знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

В Україні це свято відзначають з 2002 року. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків. Наша мова оспівана поетами. Напередодні свята у відділі обслуговування дошкільників та учнів 1-9 класів Нововолинської центральної міської бібліотеки у рамках проекту «Бібліотека вихідного дня: Читаємо. Пізнаємо. Відпочиваємо» відбулася поетична хвилинка «Мова – живе коріння роду і народу».

Бібліотекар Оксана Калістратова  розповіла дітям про витоки цього свята та значення рідної мови для кожного з нас. Після цього діти разом з бібліотекарем читали вірші українських поетів про мову та вправлялися у читанні скоромовок.

Бібліовечіркою відзначили День закоханих студенти НЕМКу

14 лютого у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася бібліовечірка «Серцю властиво любити». Музика, яскраве оформлення бібліотеки, поетичні рядки створили неймовірну атмосферу свята.

Учасниками бібліовечірки стали студенти Нововолинського електромеханічного коледжу (група 1-ТМ-19, куратор Ольга Петрівна Боярчук, група 1-ЕП/КТ-19,  куратор Олена Степанівна Ігнатюк).

Бібліотекар Інна Кронберг розпочала захід вікториною та цікавим екскурсом в історію виникнення свята, розповіла про традиції святкування Дня закоханих в різних країнах, а також запропонувала усім познайомитися – цікаво розповісти про себе. Сміливі та активні хлопці швидко обрали собі пари. А далі на студентів чекала конкурсна програма: «Відгадай мелодію», «Етикет», «Зрозумій мене» та ще чимало цікавих завдань.

Три пари учасників отримали приємні подарунки.

Оплесками глядачів було обрано пару «Глядацьких симпатій».

«Ідеальна пара» – Вадим Клец та Анна Салабай –

провели романтичну вечерю у кафе «Новік».

P.S. Дякуємо власникам кафе «Новік» за небайдужість та подарунковий сертифікат, керівництву НЕМКу за сприяння у проведенні бібліовечірки.

Завідувач відділу обслуговування Оксана ЖАБРОВЕЦЬ

Запрошуємо на святкову бібліовечірку

#книжковийчетвер з Ксенією Жабровець

Привіт! Сьогодні четвер, а отже рубрика #книжковийчетвер з Ксенією Жабровець.

Сьогодні у рубриці Вікторія Гранецька.

                       

Писати Вікторія почала ще в школі, однак ім’я цієї вінницької письменниці стало відомим широкій читацькій публіці у 2011 році, коли її дебютний роман magnum opus «Мантра-омана» отримав першу премію престижного літературного конкурсу «Коронація слова». Книга заслужила схвальні відгуки як критиків, так і читачів, і дала зрозуміти, що за подальшою творчістю авторки варто уважно спостерігати. Наступні романи «ТІЛО™» та «Щасливий» виправдали ці сподівання і зробили письменницький стиль авторки виразнішим та впізнаванішим.

Сьогодні Вікторія Гранецька не лише пише власну прозу (зокрема, її оповідання можна прочитати у збірках «Львів. Кава. Любов» та «Львів. Смаколики. Різдво»), а й редагує та рецензує твори інших письменників,  а з 2018 є співзасновницею незалежного книжкового видавництва «Дім Химер». Мета видавництва — видання книг українських авторів, які спеціалізуються на химерній жанровій та авторській прозі.

                   

«Мантра-омана» – дебютний роман, який приніс Вікторії перемогу на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2011» й уперше був презентований на 18-му Форумі видавців у Львові. Єва зробила все, щоб стати закінченим стервом. Вона живе лише для власного задоволення. Єдине, що не вписується в стиль її життя — сни. Щоночі до неї приходить таємничий Ловець Снів і умовляє стрибнути з даху. Та сліди від його пальців залишаються і після пробудження Єви. Тільки смерть і «воскресіння» дозволяють зрозуміти, чому її теперішнє життя стало беззмістовним — колись вона була іншою, палко кохала. Але рідна мати зробила все, щоб розлучити її з коханим. Він не пережив тої втрати... Тепер Єва повинна спокутувати цей гріх.

«ТІЛО™» - це друга книжка, над рукописом якої Вікторія працювала майже півтора року. Вона кардинально різниться від дебютного роману тематичним, змістовим та мовним наповненням, і в той же час має важливу спільну рису – стрімкий «карколомний» сюжет! Сам роман заворожує фантастичними подіями близького майбутнього. Головний герой Юрій боровся у лавах партизанів за свободу України, але доля склалася так, що йому довелося стати доктором Паскудою – головним лікарем американської корпорації. З рідним краєм його зв’язують спогади про дівчинку Іванку, яка зростала з ним і стала жертвою у перших експериментах з пересадки душі. Юрію доводиться терпіти нестерпні кпини долі для того, щоб кохана могла жити повноцінно у власному тілі.

Книга «Дім, у котрому заблукав час»  написана у співавторстві з Анастасією Нікуліною та Мариною Однорог. Тут проза поєднана з поезією, а історичні події з химерними містифікаціями. Тут багато подорожей та цікавинок. Як ми зазвичай уявляємо апокаліпсис? Нищівними повенями чи пожежами, землетрусами, атомними вибухами, нападом іншопланетян? А що, як усе виявиться набагато простіше, і до апокаліпсису призведе зникнення буденної речі з нашого життя - скажімо, годинникового часу? «Дім, у котрому заблукав час» – драматична антиутопія про час як метафору, адже часу не існує, є лише прилади його вимірювання, що їх для зручності вигадали люди; про внутрішній апокаліпсис, який почасти буває страшнішим, ніж апокаліпсис довколишній; зрештою – про кохання, що триває на тлі руйнування часу.

P.S. Це не усі книги Вікторії Гранецької, а лише наявні у фонді бібліотеки.

Чекаємо Вас у Нововолинській центральній міській бібліотеці на Дружби, 17

Запрошуємо усіх небайдужих приєднатися до вшанування пам'яті захисників Дебальцівського плацдарму