Про Миколу Коца - сюжет СТН

28 лютого у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася година пам’яті, присвячена одному з останніх волинських дисидентів Миколі Коцу.
На заході побувала знімальна група «Студії Телебачення Нововолинська»:

Дякуємо знімальній групі за сюжет.

У Нововолинську вшанували пам'ять Миколи Коца

«ЗИМОПИС ДОЛІ МИКОЛИ КОЦА» - під такою назвою 28 лютого у центральній міській бібліотеці

м. Нововолинська відбулася 
година пам’яті,

присвячена дисиденту, правозахиснику,

політв’язню, історику і публіцисту
(з участю старшокласників та 
вчителів історії ЗОШ №2).

Директор ЦБС Світлана Кухарук пригадала події ІІ половини ХХ століття, зокрема історію виникнення дисидентського руху в Україні та Волині, який став своєрідним генетичним кодом подій, що привели до незалежності України.

 Настоятель Хресто-Воздвиженського храму отець Віталій Голян відслужив заупокійну літію, адже захід проведено напередодні сорокового дня відходу у вічність Миколи Георгійовича.

 Погортали сторінки життя Миколи Коца та познайомили з його книгами бібліотечні співробітники Ніна Єдинак та Оксана Дубенчук. Щире слово про волинського дисидента висловив представник Нововолинського центру допомоги військовослужбовцям ОМ7МБ  Олександр Ільницький; зачитали спогад місцевого краєзнавця та першорухівця Зосима Колбуна.

Для тих, хто хоче детальніше познайомитися з життєвим шляхом невтомного борця за українську ідею, радимо звернутися на Інтернет-сторінку віртуального музею «Дисидентський рух в Україні».

Микола Георгійович Коц. Зазнав за життя душевного болю. Пройшов через випробування самотністю. Жив за законами «цивільної відваги». Таким і залишиться у пам’яті всіх, хто його знав і розумів. І тих, хто за його життя не зміг зрозуміти до кінця.

Вічна пам’ять незламному патріоту!

Запрошуємо на годину пам'яті, присвячену земляку

Запрошуємо родину! 
Запрошуємо тих, хто знав Миколу Георгійовича, і тих, хто його не знав, але шанує минуле та його незламних героїв!

ДОВІДКОВО:
Микола Георгійович Коц (04.12.1930 – 25.01.2017) – волинський дисидент, правозахисник, політв’язень, історик і публіцист.

Один із засновників Української Гельсінської Спілки на Волині (1988), Товариства політичних в’язнів і репресованих (1989), а згодом – і УРП. Член редколегії по написанню тому «Волинська область. Реабілітовані історією».

Учасник кількох десятків різноманітних форумів загальноукраїнського та міжнародного рівнів. З питань злочинів, здійснених комуністичним режимом, опублікував безліч статей; був автором кількох монографій, зокрема, «Волинь у лещатах смерті» (у співавторстві з Леонідом Осауленком, 2007), «Схрони (бункери) Волині» (2010), «Розстріл в'язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 року» (у співавторстві з Володимиром Засєкіним, 2010), «У лабетах червоних вампірів» (2015 р.).

«…Зустрів свою смерть – у статусі переможця та лицаря цивільної відваги», – написала у поминальному слові на відхід Миколи Коца заслужений учитель України, громадський діяч Леся Ковальчук.