Світлана Костюк. 30 листопада їй було б лише 55...

У Нововолинську вшанували пам'ять Світлани Костюк

18 листопада у Нововолинському міському палаці культури відбувся 

вечір пам’яті «ПРИРЕЧЕНА СВІТИТИСЬ І СВІТИТИ…» , присвячений поетесі, журналісту, педагогу, громадській діячці 

Світлані Костюк.

«Сильна духом жінка Світлана Костюк мала дуже чутливе, сповнене великої Любові до всіх і всього, серце і дуже вразливу душу, писала сильну за змістом поезія», — зазначила ведуча вечора памяті директор централізованої бібліотечної системи Світлана КУХАРУК

Колектив палацу культури «ФЛЕКС» (керівник Олена Галичук)
розпочав захід танцем під пісню у записі «Я відпускаю ненависть свою»
(вірш Світлани Костюк, музика Оксани Первової-Рошки)

Неймовірне палахкотіння душі Світлани Степанівни 

лилося із записів авторського виконання віршів та 

спогадів усіх, кому пощастило її знати:

Вікторія МАГДИСЮК, керуюча справами виконавчого комітету
Нововолинської міської ради

Пані ГАЛИНА, рідна сестра Світлани Костюк

Вероніка ПУЧКОВСЬКА, 
учениця 2 класу загальноосвітньої школи села Будятичі Іваничівського району,
декламувала вірш «Про рідну Волинь» (вчитель Алла Пархомчук)

Тетяна КОВАЛЬСЬКА, заступник директора ЗОШ села Будятичі

Члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця»
Людмила МИКИТЮК та Ярослав ГИЦЬ

Юрій ЩЕРБИК – доброволець та учасник бойових дій на сході України,
поет та бард, автор збірок «Небо Донбасу», «На лінії невидимих фронтів»,
«Рано жити майбутнім» (Луцьк)

Поет і пародист, член Національної спілки письменників України
Іван ГЕНТОШ (Львів)

Леся НИЗОВА — донька поета, публіциста, прозаїка Івана Низового,
засновниця Всеукраїнської літературної премії імені Івана Низового
(Городок, Львівська область)

           Актор народного аматорського театру «Авантюра» Сергій ПЕТРУК

Культорганізатор палацу культури,
режисер народного аматорського театру «Авантюра» Олена МАРКІВ

Віктор ГАВРИЛЮК – актор народного аматорського театру «Авантюра» 

Тріо «КАРАМЕЛЬКА» Нововолинського центру дитячої та юнацької творчості
(керівник Наталія Сидоренко)

Люба ХОМЧАК — громадська і літературна діячка, ініціатор і організатор книжкових толок по всій Україні під гаслом «Захід і Схід — разом»,
власниця львівської книгарні «Книжковий дворик» (Миколаїв, Львівська область)

Галина ФЕСЮК — поетеса, краєзнавець, журналіст, громадський діяч у сфері культури, засновниця і керівник конкурсу імені Леся Мартовича 
(Жовква, Львівська область)

Ірина МАРТИНИШИН — місцева поетеса,
авторка збірки «Любов, як музика, багатогранна»

Поетеса й перекладачка, член Національної спілки письменників України
Любов ДОЛИК (Львів)

Олена СИРОВАТКА — учитель української мови та літератури
Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради

Заслужений працівник культури України, самодіяльний  композитор, почесний громадянин міста Нововолинськ Олександр Пилипович КАЛІЩУК серед тих, хто поклав на музику глибоко ліричні та проникливі рядки поезій Світлани Костюк 

ЗОРЯНА — донька Світлани Костюк

30 листопада 2018 Світлані Костюк виповнилося б лише 55.
Та, Різдво 2017 подарувало їй зустріч з Богом і 

зцілення Своєю Святою Любов’ю він дарує уже на небесах! 

Нам залишилися її вірші та пісні! 

СВІТЛАНА КОСТЮК «ПРИРЕЧЕНА СВІТИТИСЬ І СВІТИТИ»!

Відео опублікуємо згодом

Вечір пам'яті Світлани Костюк відбудеться у Нововолинську 18 листопада

 Запрошуємо вшанувати пам'ять землячки!

Спогад

Три роки тому у Києві на ювілейному міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» відбулася презентація книжки Світлани Костюк «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах».

Часто повертаємось до цієї публікації:

Світлана Костюк і «Книжковий арсенал»

Різдвяного вечора 2017 року Світлана Степанівна відійшла у засвіти.

Вічна пам'ять Митцю і Людині!

відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...

я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...

Світлана Костюк

Вечір пам’яті Світлани Костюк відбувся у Нововолинській бібліотеці

відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...    

9 лютого 2017 року о 15 годині до центральної міської бібліотеки міста Нововолинська зібралася родина, інтелігенція, члени літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», шанувальники творчості Світлани Костюк на вечір пам’яті «СПОПЕЛИВШИ СЕБЕ ЗАЛИШИЛАСЯ В СЛОВІ». Годиною раніше настоятель Свято-Вознесенської церкви протоієрей Віктор Мельник відслужив на могилі заупокійну літію.

        Ведуча заходу Світлана Кухарук перегортала сторінки життєвого та творчого шляху поетеси, на екрані з’являлися слайди і линули вірші у авторському виконанні з відеозаписів та 3D книги «Зцілення любов'ю».

З передчасною смертю у розквіті літ, життєвих задумів, надій і сподівань Світлани Степанівни важко змиритися, як і усвідомити ритм її життя в останні роки, про які сама писала: «Я спішила жити, відчувала, що щось зі мною може трапитися. Усі запитували, чого я стала такою активною. А я не могла зрозуміти. Просто відчувала, що мені треба поспішати. Щось сказати цьому світу…»

І говорила!

2013-й рік. Презентація у Львові книги-щоденника, книги-сповіді «Листи без конвертів» (до того були «Спалахи душі», «Наодинці зі світом» та «Маленьке диво»); незабутні зустрічі з читачами у Жовкві та зі студентами Острозької академії; участь у Міжнародному конгресі «Література і мир» (м. Лахор, Пакистан).

2014-й. Творчі зустрічі у Сокалі та Червонограді що на Львівщині; участь у всеукраїнській олімпіаді з української мови і літератури у Каневі; виступ на  презентації  «Антології майданівських віршів «Небесна сотня» у національному університеті імені Ю. Федьковича (Чернівці); літературна зустріч у Львівській книгарні «Книжковий дворик»; поетичні експреси «Книжковий дворик на колесах» – кількаденні мандрівки мальовничими куточками України – «Львів,  Коломия, Косів, Криворівня, Верховина, Яремче, Ворохта», «Чернігівщина, Хмельниччина, Рівненщина, Тернопільщина»; вшанування «Лесиної пісні» в урочищі Нечимному на Волині; виступ на фестивалі поезії і прози «Голос Дзвона» у Львові; презентація на ХХІ «Форумі видавців» книги «Мереживо чудес» українською і переклад польською мовою «Про що шепотіли листочки» – спільних сімейних проектів; участь у Міжнародному форумі «Сестри по обидві сторони Збруча»; творча зустріч з бібліотекарями міста «Для щастя жінки небагато треба...».

Наприкінці 2014-го, під Новий рік, після завершення роботи над книгою поезій з відчайдушною назвою «Траєкторія самоспалення» Світлана Степанівна з випадково підслуханої розмови лікарів дізналась про свій страшний діагноз і що жити їй залишилось лише кілька місяців. Прийняла цю інформацію як є, бо вважала, що це Бог послав таке випробування, і почала боротися зі страшною недугою.

У перервах між курсами опромінень і хіміотерапії стала членом Національної спілки письменників України, відвідала Неаполь як одна з переможниць міжнародного поетичного конкурсу «Між словом і вічністю», побувала на Днях української культури у Бухаресті, відвідала Єрусалим, стала лауреатом першої Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Низового та Міжнародної премії літературних критиків за малу прозу (Італія), проводила творчі вечори, зустрічі. А ще – писала вірші.

У 2016-му до дня народження, яке святкувала в останній день осені, отримала подарунок – книгу «Зцілення любов'ю», а до того у вересні з Нью-Йорка – збірку вірші в перекладі англійською Юрія Лазірка «Босоніж в небо».

Світлана Степанівна жила кожен день як останній.

В найпопулярнішій у світі соціальній мережі Facebook утворилася відкрита група підтримки «На відстані променя», в якій налічувалось більше тисячі учасників. Отримувала щиру любов прихильників, які рятували її усім миром і всі разом вибороли для неї ці два такі важливі останні роки життя, на які не надіялись навіть лікарі! Поруч були рідні і близькі серцю люди.

Творча група волонтерів «Серце патріота» Міжнародного Благодійного Фонду «Віта Дольче» створили сторінку «Світлій пам'яті Світлани Костюк присвячується», виготовили 3D книгу «Зцілення любов'ю».

Вірш Світлани  Костюк з міжнародної антології  «Зеленіє дерево миру», виданої в Польщі, поданий в антології трьома мовами. Книжка прийшла до її дому через кілька днів після смерті поетеси.

Напередодні вечора памяті Юрій Лазірко повідомив у соцмережі про те, що в США побачила світ ще одна Світланина збірка її поезій-перекладів «В ім'я любові».

А учасники вечора ділилися з присутніми своїми спогадами.

Тож, світла пам’ять Благородній Душі, яка «спопеливши себе залишилася в слові»!

Світла пам'ять Світлані Костюк!

Директор ЦБС Світлана Кухарук

P.S. Подяка журналістам місцевих ЗМІ за висвітлення події

                                                                                         Фото Вадима Жабровця

Рідна сестра Світлани Костюк пані Галина

Член літературно-мистецької вітальні Леонід Дудар

Юрій Щербик - поет із Луцька

Ярослав Гиць - голова "Маминої криниці"

Заслужений працівник культури України Олександр Каліщук

Олена Марків - керівник народного аматорського театру "Авантюра"

Ангеліна Карась - вчитель ЗОШ №8

Завідувач бібліотеки-філії №1 Світлана Галушук

Запрошуємо вшанувати пам'ять Світлани Костюк

Нова книга Світлани Костюк англійською мовою!

 Детальніше: http://mamunak.blogspot.com/2016/09/blog-post_23.html 

Творчий вечір Світлани Костюк відбувся у Нововолинську

2 грудня 2015 року у Палаці культури міста Нововолинськ відбувся 

творчий вечір поетеси Світлани Костюк 

"Є цінність життя в неповторності кожної миті...". 

  
Відео "Студії Телебачення Нововолинська":

Щира подяка усім, хто долучився до організації та проведення заходу.

Фотозвіт 1:

Фото Андрія Бурди

Вітаємо Світлану Костюк!

Про Нобелівських лауреатів з літератури бібліотекарі розповіли ліцеїстам

 8 жовтня в день оголошення лауреата Нобелівської премії з літератури у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося інформ-досьє «Література ХХІ століття під знаком Нобеля».

Бібліотекарі Ірина Кухарук та Оксана Жабровець розповіли учням 10 класу обласного ліцею про Відьядхара Сураджпрасада Найпола (2001, Велика Британія), Імре Кертеса (2002, Угорщина), Джона Максвелла Кутзее (2003, Південна Африка), Ельфріду Єлінек (2004, Австрія), Гарольда Пінтера (2005, Велика Британія), Орхана Памука (2006, Туреччина), Доріс Лессінг (2007, Велика Британія), Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо (2008, Франція), Герту Мюллер (2009, Німеччина), Маріо Варґаса Льосу (2010, Перу), То́маса Транстре́мера (2011, Швеція), Мо Яня (2012, Китай), Еліс Мунро (2013, Канада), Патріка Модіано (2014, Франція).

Поетеса з нашого міста Світлана Костюк у 2013 році була учасником Міжнародного конгресу «Література і мир», який зібрав у місті Лахор (Пакистан) представників 35 країн світу, серед яких Великобританія, Індія, Палестина, Німеччина, Литва, Пакистан, Японія, Судан, США тощо. Цьогоріч пані Світлана здобула престижну поетичну нагороду в Неаполі. 
«Світлана дуже скромна і чесна людина», - так сказав про неї Мо Янь, який вирішив, що ім’я Світлани Костюк має бути якнайширше відоме у світі і взяв у нашої землячки інтерв’ю. Надруковане це інтерв’ю у часописі «Волинь-нова» 5 вересня ц.р.: http://www.volyn.com.ua/?rub=11&article=0&arch=1864

О 14:03 в Інтернеті з’явилася інформація, що найпрестижнішу та найзагадковішу премію з літератури 2015 року отримала білоруська письменниця і журналістка Світлана Алєксієвич, яка народилася в Івано-Франківську.

Україна так і залишилась без Нобелівської премії. Та потенційні лауреати чи бодай кандидати на Нобеля у нас є. Україні, якщо вона хоче, щоб до її голосу прислуховувалася світова спільнота, треба плекати свою еліту, кращі представники якої могли б у майбутньому поповнити список лауреатів премії. Це потрібно і для визнання України як незалежної держави!

 

Книги Нобелівських лауреатів чекають Вас у бібліотеці!