27 квітня 2017

Квест у бібліотеці

27 квітня до Нововолинської центральної міської бібліотеки завітали учні 9-А класу ЗОШ №2 разом із бібліотекарем Галиною Гугою на захоплюючий бібліотечний урок «Уважні та начитані», який був проведений у формі квесту. Інтелектуально-командна та розважальна гра була присвячена книзі і, звичайно, бібліотеці. Школярі ще більше дізналися про нашу книгозбірню, про її можливості, фонди, відділи, про життя бібліотеки, а також закріпили набуті знання з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності.
Отримавши мапу «Книжкового містечка» (бібліотеки), учні разом із бібліотекарем Іриною Губерук пройшли 4 зупинки, виконуючи різноманітні завдання, за виконання яких отримували одне із слів вислову філософа Дені Дідро.

Свою творчість квестери проявили у додаткових завданнях (якщо не могли знайти відповідь на питання квесту): читали поезію, складали фантастичні історії. Кожна із команд хотіла першою скласти вислів, але перемогла дружба. За участь у квесті школярі отримали подарунки – книги нововолинських поетів, членів літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», яка діє при нашій бібліотеці.
 
Емоційно, цікаво та весело дев'ятикласники провели свій час у бібліотеці і проявили свою кмітливість, ерудованість та любов до книг.  Учні пообіцяли, що з радістю будуть приходити до бібліотеки на такі інноваційні захоплюючі заходи.

26 квітня 2017

Чорнобиль немає забуття

26 квітня – День чорнобильської трагедії.
У бібліотеці-філії №1 Нововолинської ЦБС відбулася година-спогад «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі» з участю учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Володимира Михайловича Петренка та Михайла Стаховича Тичинського.

Детальніше: Бібліотека-філія №1

25 квітня 2017

Про культуру спілкування в інтернеті

Спілкуючись у віртуальному середовищі, слід пам’ятати, що тут, як і в реальному житті, існують свої правила поведінки, яку ще називають НЕТИКЕТ, і ми повинні дотримуватись їх, щоб створити про себе хорошу думку та уникнути конфліктних ситуацій. Хто встановлює ці правила і навіщо? Адже мережа Інтернет – це ніби всесвіт вседозволеності та свободи, і навіщо обмежувати себе певними рамками?
Правила нетикету встановлюють користувачі мережі. Саме від того, який відсоток дотримується їх, залежить зручність існування в мережі всіх інших. Єдиного документу, що відображає правила мережевого етикету і є стандартом для усіх, досі не існує. Але все ж, як і в житті, існують найбільш поширені правила, які повинен знати кожен інтернетівець.
        Що потрібно робити, щоб уникнути негативного впливу мережі на психіку людини? Які симптоми інтернет-залежності? Що робить «Інтернет» притягальним, як засіб «відходу» від реальності? Саме на ці запитання шукали відповідь учні 8-А класу НВК «НСШ №1-колегіум» (керівник Пікарук Н.М.) на міні-тренінгу «Нетикет та безпека в мережі» спільно з працівниками відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-9 класів Нововолинської центральної міської бібліотеки та представниками благодійного фонду «Карітас-Волинь». Кожний школяр шукав свій варіант відповіді на запитання, ділився враженням від спілкування в соціальній мережі. А головне , що вияснили для себе: бути ввічливими один до одного – чи не найголовніше правило хорошого віртуального і повсякденного спілкування.
 Отож, пам'ятайте, що не потрібно робити для інших те, чого не хочете щоб зробили для вас. Залишайтесь толерантними і знайте, що Інтернетом користуються всі. Публікуючи якусь інформацію, перевірте її достовірність, пишіть грамотно. Не поширюйте в Мережі інформацію про себе та інших людей –імена, адреси, телефони, фотографії!



24 квітня 2017

Мелодію і слово Юрія Щербика слухали бібліотекарі Нововолинська. Фотозвіт

«Мій другий фронт це слово…» під такою назвою 20 квітня у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбувся літературно-музичний акорд Юрія Щербика.
Фотозвіт бібліографа Оксани Жабровець:
Розпочався "акорд" із сюжету ТРК АВЕРС "Шукаємо таланти" (2013)
Наступне знайомство з автором - з вуст ведучої заходу Світлани Кухарук
Роздуми Юрія Щербика про переконання, погляди, життєві цінності 
після повернення додому з війни
«Поет починається з болю…». «Поет починається з бунту…». 
Авторські роздуми: «З чого  починається поет Юрій Щербик?»
Гітара - «бойова подруга»
"А небо Донбасу мінливе, як люди..."
Збірка віршів та прозових рефлексій під назвою «На лінії невидимих фронтів» 
побачила світ у Нововолинську
«Жити без посмішки просто неможливо»,  доводить наш земляк.

Неповторне авторське виконанні під акомпанемент гітари нікого не лишило байдужим:








Гармонійне поєднання поезії та музики заворожило присутніх:



На завершення: Юрій Щербик митець, який пройшов випробування війною, по-своєму цінує мир, духовність та добро. Творчих успіхів Вам, пане Юрію, удачі, влучного слова та нових чудових віршів і пісень. 

Олександра Шутко у Нововолинську презентувала "Хатідже Турхан"

20 квітня до Нововолинської центральної міської бібліотеки завітала кандидат мистецтвознавства, журналіст, автор науково-популярної книги «Роксолана: міфи та реалії» Олександра Шутко. Користувачі бібліотеки одними з перших в Україні мають можливість прочитати перший том роману «Хатідже Турхан», який презентувала автор.

 Детальніше про "постать султани Хатідже Турхан" - в інтерв’ю.

Щиро дякуємо пані Олександрі за зустріч, змістовну розповідь та спілкування. Переконані, що книга знайде свого читача, який відкриє для себе історію Надії з України (в султанському гаремі - Хатідже Турхан), і «вдасться у такий спосіб прославити її ім’я на рідній землі, яку вона так любила» (О.Ш.).

Зичимо землячці вдячних читачів, нових книг 
та завжди раді зустрічі з нею!

23 квітня 2017

Юрій Щербик очима нововолинських бібліотекарів

«Тонке мистецтво бібліотечної журналістики». Під такою назвою у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася креатив-лабораторія (в рамках Дня теорії та практики «Сучасна бібліотека: вимоги часу»). Бібліотекарі публічних бібліотек ЦБС стали учасниками літературно-музичного акорду Юрія Щербика «Мій другий фронт - то слово…» і отримали домашнє завдання: написати статтю (аналітичну, портретний нарис чи інтерв’ю) про захід.


Ось таким побачили Юрія Щербика бібліотекарі центральної міської бібліотеки (публікація 2, попередня - за адресою):

Ірина Губерук
«Надзвичайно скромний, самокритичний, він адекватно аналізує якісь технічні чи стилістичні недоліки..., прагнучи до досконалості, усвідомлюючи нелегку ношу – сповідатися перед світом і боротися за світло у ньому за допомогою слова…». Саме так охарактеризувала письменниця Світлана Костюк волинського поета, барда, вчорашнього учасника бойових дій Юрія Щербика у передмові до однієї із його збірок. Мала можливість познайомитися із творчістю цієї справжньої, щирої, відвертої людини під час літературно-музичного акорду «Мій другий фронт – це слово».
Життєвий і творчий шлях Юрія Щербика насичений різними подіями: відчув і смак заробітчанства за кордоном, і упродовж року захищав Україну на сході. Війна заставила змінити пріоритети в житті, але він не зламався духовно. Саме тоді пан Юрій починає активно висловлювати свої почуття і роздуми у віршах і піснях. На сьогодні він – активний волонтер, який не залишається байдужим до долі держави.
Юрій Щербик є автором двох поетичних збірок: «Небо Донбасу» та «На лінії невидимих фронтів» Він – справжній майстер поетичного слова, може зацікавити аудиторію і знайти відгук у серці кожного. Вірші пана Юрія не лише про війну, а й про «справжній мир у серцях і домівках», відзначаються красою, ліричністю, теплом, торкають струни душі і в неповторному авторському виконанні під акомпанемент гітари нікого не лишають байдужим. Приємний голос, гарне виконання, змістовні пісні – бард заворожив присутніх вмілим виконанням.
Дуже приємно, коли у наше шахтарське містечко приїжджають такі цікаві особистості з чіткою патріотичною позицією. Саме завдяки таким людям, як Юрій Щербик, ми зможемо перемогти і внутрішніх, і зовнішніх ворогів.

Оксана Дубенчук
Перше знайомство з обдарованим лучанином відбулося в дружній атмосфері. Протягом року, будучи на війні, свої емоції та переживання виливав у вірші. Так, з-під його пера вийшло дві книги «Небо Донбасу» та «На лінії невидимих фронтів», до речі, друга  має безпосереднє відношення до нашого міста, адже була видана в місцевому видавництві «Мрія». Щоб донести твори автора до пошановувачів поезії відбуваються презентації книг Волинню. Його вірші нікого не залишають байдужим, вони різної тематики, але висвітлюється в них болюча тема сьогодення – це події, які відбуваються на сході України. Для присутніх зустріч пройшла цікаво, невимушено.

Лариса Колесник
 «Мій другий фронт – це слово», «пісня сильніша за сталь в руках…», – так говорить колишній учасник АТО, бард і волонтер Юрій Щербик, поезія і пісня якого – це крик душі, жорстока реальність сьогодення.
Події на сході України визначили різні форми боротьби за її цілісність і незалежність. Одна з них – інформаційна. Тему віршів Юрія Щербика обрав час. Вони народжені на війні в зоні АТО. Є вірші російською, адже «іноді хотілося, щоб мене краще розуміли російськомовні українці, яких багато, іноді, щоб було зрозуміло саме росіянам, яким ще не соромно за свого президента й свою країну. Прикро, але таких багато…», – говорить сам автор.
Збірки поезій Юрія Щербика – це нотатки переживань солдата за долю України і її майбутнє. На жаль, війна затягнулась і триває, але живе надія на мирне небо Донбасу, надія на примирення слов’янських народів.

Антоніна Костилева
Обдарований лучанин Юрій Анатолійович Щербик має щиру посмішку, виразний погляд. Це сильна, вольова, дуже оптимістична і життєрадісна людина, яка вміє ставити перед собою цілі і досягати їх. Знаходить спільну мову з абсолютно незнайомими йому людьми, поважає звичайну людську дружбу і має багато друзів. По своїй натурі – відкритий і життєрадісний чоловік, цікавий і тактовний співрозмовник.
Народився за межами України зате вважає себе щирим українцем. Навчався у луцькому училищі культури і своє життя гармонійно поєднує з музикою, а ще любить фотографувати. Поет вважає, що в своєму житті досягнув уже багато: посадив сад, має 20-річного сина, а тепер можна пожити і творчістю. В своєму доробку має дві збірки «Небо Донбасу» та «На лінії невидимих фронтів».
Під час зустрічі слухачі мали можливість послухати у пісні власному виконанні під супровід гітари, поспілкуватись на цікаву тему. Тож хочу побажати автору творчих злетів і натхнення до написання нових поетичних творів.

Оксана Романюк
До центральної міської бібліотеки завітав надзвичайний поет – герой нашого часу, патріот України Юрій Щербик. Людина, яка пройшла багато випробувань на своєму життєвому шляху. Він був простим газозварником, заробітчанином у Польщі та Португалії, але найбільшим його покликанням стали музика та вірші, які гармонійно поєднались у творчості. На даний момент Юрій Анатолійович волонтер, колишній учасник АТО.
Детальніше про гостя – в інтерв’ю:
- Де Ви народились?
- Народився я у Казахстані. Хоча тут, в Усичах (Луцький район, авт.) поховані мої дід та прадід. Взагалі, вважаю себе корінним лучанином.
- Що є для Вас Батьківщина?
- Батьківщина для мене це все! Батьківщина починається з людини, яка поруч, це наші гарні, безмежні, оброблені поля, краєвиди. Тут дихати легше. Хто смітить, той живе на чужій землі.
- Де Ви навчались Юріє Анатолійовичу?
- Навчався у Торчинській середній школі, у музичній школі грі на гітарі.
- Чому саме гітара?
- Тому що, вважаю, грою на гітарі можна краще передати свої почуття.
- З чого починається творчість?
- Творчість починається з емоцій. Людина переживає певні події, які народжують емоції, аналізує їх, і, щоб не тримати їх в собі, виливає словами на папері. У моєму випадку ще й грою на гітарі.
- У вашому випадку досить вдало поєднались музика та вірші.
- Так, пісня приносить полегшення.
- Ви рік перебували на службі в АТО. Як ставились до Вашої творчості побратими?
- Товариші дуже любили мої пісні, але не було гітари, тому заразились думкою, де б взяти інструмент. Гітару подарували, про це був сюжет на телеканалі «Інтер».
- Юрій Анатолійович, свої вірші, написані на війні, Ви видали збіркою «Небо Донбасу». Скажіть, буть-ласка, яке воно «небо Донбасу» і чим відрізняється від волинського?
- Звичайно, небо приймає такий окрас з яким настроєм на нього дивишся. На війні зовсім інший настрій. Небо похмуре … На Волині, звичайно, зовсім інші, мирні кольори. Але ми всі з тривогою дивимось у небо, тому що на нашій Батьківщині йде війна і ми не можемо спокійно споглядати в нього…
- Нещодавно вийшла ще одна написана Вами книжка «На лінії невидимих фронтів». Розкажіть, будь-ласка, про неї.
- Збірка «На лінії невидимих фронтів» інша, не схожа на попередню. Це книга про невидиму війну з самим собою, про соціум, філософські роздуми про життя. 
- Які співаєте пісні. Чи всі вони про війну?
- Крім військових, є ще багато гострих, болючих проблем, тому співаю різні. Намагаюсь підтримувати хлопців морально.
- Чи багато спілкуєтесь у соціальних мережах? Скільки у Вас друзів?
- Так, спілкуюсь дуже багато. Маю багато друзів. Особливо хочу розповісти про Юлію Жук (учениця ЗОШ №6 (авт.), яка дуже сильно вболіває за Україну. Багато читає, молиться. Незвичайна дівчинка. Ми з нею багато спілкуємось. Ось і сьогодні має мені зателефонувати…
- Дуже вдячна Вам за інтерв’ю, бажаю й надалі творчих успіхів.

Фотозвіт про захід – незабаром у третій публікації.