Історія ЦБС

Історично юне місто Нововолинськ народилося на прадавній волинській землі. Перші писемні згадки про село Дорогиничі, Низкиничі, Будятичі та Русовичі, на території яких виросло наше місто, припадають на XV-XVI століття.
В монастирі й церквах Іваничівщини були церковні книги, а в освічених людей краю – приватні бібліотеки. Так, була бібліотека у вчителя Січових Стрільців (с. Будятичі) Діонісія Григоровича Черановського (книги по праву, статистиці, календарі, художня література).
         В 20-х роках ХХ століття до батьків у с. Будятичі приїжджає Євген Бобко (1890-1959) – майбутній академік, агрохімік. Тут Євген поринає в практичну роботу по технології хімії удобрення землі. Сьогодні у фондах міського історичного музею знаходимо окремі книги з бібліотеки вченого: «Плодоводство», «Смородина, крижовник, малина, ежевика, американская крупноплодная клюква и другие полезные ягодные растения и их культура», «Искуственные удобрения», випущені у 1911 році в Санкт-Петербурзі.
         Вітри історії впродовж чотирьох сотень років приносили у прибузький край нові переміни. А загалом ХХ століття волинське Прибужжя зустріло у стані економічного та й духовного занепаду.
Незважаючи на це, у 1912 році російський вчений М.М. Тетяєв висловив припущення про те, що у надрах Волинської землі є промислові поклади кам’яного вугілля. У 30-х роках польський вчений Я. Самсонович своїми дослідженнями підтвердив припущення Тетяєва. У 40-му році було розпочато геологічні дослідження, які перервала війна. Пошукові роботи інтенсивно відновились у перші повоєнні роки, охопили Волинську і Львівську області та частину Білорусії.
         У 1950 році було закладено на території вищезгаданих сіл перші шахти. Протягом 1950-1963 років було споруджено дев’ять вугільних підприємств.
         Одночасно з будівництвом шахт у березні 1950 року були споруджені перші будинки селища шахтобудівників – майбутнього міста Нововолинська. Поруч зводилися школи, дитсадки, лікувальні заклади, установи культури.
Розпочалася історія бібліотек 15 травня 1952 року, коли на базі профспілкової бібліотеки було утворено Нововолинську міську бібліотеку (тоді Іваничівського району). В структурі бібліотеки були абонемент та читальний зал. Станом на 1 січня 1955 року книжковий фонд становив майже 10 тисяч примірників і обслужено було 1570 читачів.
Згідно розпорядження № 22-р від 24 січня 1974 року виконкому Волинської ради депутатів трудящих 1 лютого 1974 року на засадах експерименту відбулася централізація семи державних масових бібліотек в єдину міську централізовану бібліотечну систему, яка сприяла загальному піднесенню рівня діяльності бібліотек.
         70-90-ті роки – найінтенсивніший період розвитку бібліотек в місті: покращується матеріально-технічна база, розширюється площа діючих бібліотек. Бібліотеками ЦБС в 1990 році обслуговувалось 21,6 тис. користувачів. Книжковий фонд становив 235,5 тис. примірників.
На кожному етапі розвитку бібліотек змінювалися та удосконалювалися їх форми роботи: від голосних читань у 50-60-ті роки до комплексних форм популяризації книги.
         Нині проводяться у бібліотеках вечори-зустрічі, вечори-презентації, години пам’яті, вікторини та інші форми роботи, які протиставляють хибним цінностям справжні зразки духовної культури, допомагають людині, особливо молодій, зробити правильний моральний вибір у житті. Бібліотеки налагоджують взаємозв’язки з місцевою владою. Одним з основних напрямів діяльності книгозбірень залишається краєзнавча робота.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 510 “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні”, наказом Міністерства культури і мистецтв України №606 від 31.12.1997р. затверджено Державний реєстр публічних бібліотек України по Волинській області. По місту Нововолинську внесено п’ять бібліотек, які функціонують і до сьогодні.
         Для задоволення постійно зростаючих потреб читачів, зумовлених вимогами часу, бібліотечні установи спрямовують зусилля на підвищення професійного рівня та позитивного іміджу бібліотек, розширення їхніх функцій, впровадження нових форм і методів роботи з користувачами.
         Бібліотеки нагороджувались грамотами обласного управління культури, навчально-методичного центру культури Волині, обласного товариства краєзнавців, міського відділу культури та міських громадських організацій.
Центральна міська бібліотека – головна книгозбірня міста по обслуговуванню користувачів різних вікових груп.
З 1964 року бібліотека знаходиться в приміщенні по проспекту Дружби, 17 і щорічно обслуговує понад 5 тисяч користувачів до послуг яких 74 тисячі бібліотечного фонду.
При ЦМБ в 1992 році створено клуб любителів поезії «Барви слова» (нині літературно-мистецька вітальня «Мамина криниця»). Її діяльність сприяє відродженню української національної культури, духовності, поглиблює популяризацію спадщини письменників, митців, є школою для поетів-початківців. Членами вітальні є Олександр Каліщук, Тетяна Айстра (Антонюк), Іван Пукля, Галина Приступа, Світлана Бусел-Костюк та інші.
Також діє школа правових знань “Закон і Я”.
 Відкриває дітям шлях до знань, прилучає їх до книг і читання бібліотека для дітей, яку було організовано у 1954 році.
В 1955 році в ній налічується всього 8500 книг і 700 читачів. Тепер у бібліотеці більше 1800 юних користувачів і в їх користуванні майже 30 тисяч примірників книг та періодичних видань.
З відкриттям шахт № 6 та № 7 розпочалось будівництво селища Жовтневе, де в 1958 році було відкрито бібліотеку для дорослих, а в 1960 році – бібліотеку для дітей. Нині для жителів селища працює бібліотека-філія № 3, що обслуговує всі категорії користувачів.
В 1967 році на мікрорайоні Шахтарському було організовано бібліотеку № 2 (тепер – бібліотека-філія № 2).
В 1992 році нове типове приміщення отримала бібліотека-філія № 1 на 15-му мікрорайоні, яка була організована в 1973 році. Тоді в ній налічувалось 9836 книг і 727 користувачів, а нині до послуг 1350 користувачів, бібліотечний фонд в кількості більше 20 тис. примірників.
         Бібліотека – це не тільки читачі, книги, але й люди, віддані улюбленій справі. З 1952 по 1967 роки міську бібліотеку очолювала О. І. Бойко, з 1967 по 1977 рік – Л. С. Кузьменко. Двадцять років працювала на посаді директора ЦБС М. П. Супрунюк. А з 1997 року колектив бібліотечних працівників очолює С. І. Кухарук.
 Завдяки щоденній творчій праці фахівців-ветеранів бібліотеки ЦБС стали справжніми соціально-культурними центрами міста. Серед них: Г. Д. Благірєва, М. І. Козіч, Л. М. Дмитрук, М. С. Алдошина, Р. Ю. Коган, Н. Я. Крам, В. Я. Матіяш, С. Н. Куньчик та інші.
 Понад 20 років не зраджують своїй улюбленій професії Л. Приступа, В. Ярмолюк, М. Головач, Л. Левосюк, С. Галушук, Л. Заголюк, З. Костюк, Є. Коломієць, А. Костилева, Л. Боратинець, М. Гінчук. Молоде покоління бібліотечних працівників продовжує добрі традиції своїх наставників: Л. Решетило, Р. Бойко, Н. Оніщук, О. Шостак, Л. Ковтунець та інші.
         Сьогоднішній Нововолинськ – це сучасне місто з широкими вулицями та площами, численними підприємствами і культурно-освітніми установами.
         Сучасні бібліотеки в місті – центри інформації і культури, визнані центри спілкування і духовності, які допомагають читацькому загалу прилучатися до кращих надбань людського генія в царині письменства.