Голодомор – наша печаль і скорбота

  Літа 1933 від Різдва Христового був в Україні великий голод.  Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А  була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу: старих, молодих, і дітей, і не народжених – у лонах матерів. Кожного року 27 листопада український народ вшановує пам'ять цих замордованих штучним голодом людей.

 Напередодні цієї трагічної дати, бібліотекарка Нововолинської  центральної міської книгозбірні Інна Кронберг провела вечір реквієм «Український народ: Випробовування голодом» у Нововолинському ліцеї №2 з учнями 9-А класу. Ведуча заходу ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій в українській історії.

 Учні дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, переглянули відео- матеріали, а також вшанували всіх, хто помер від голоду хвилиною мовчання.

  Бібліотекарка ознайомила присутніх з книжковою викладкою «Холодний подих згаслої свічі».

  Минають дні, роки, десятиліття. Спливає час, і ніби за водою зникають згадки про минуле. Та не минає, не вщухає біль про ту страшну трагедію Голодомору. Болить душа, ятриться, ніби незагоєна рана, від спомину про те найбільше всенародне лихо, що так безжально лютою косою під корінь знищило мільйони неповинних. Відтоді минуло 88 років, та дзвін пам’яті лунатиме, допоки ми лишатимемося людьми.

  У день ушанування пам’яті невинних жертв Голодомору 27 листопада запаліть поминальні свічки, об’єднайтесь у слові й молитві за Україну. Тож хай земля їм буде пухом, а пам'ять про них залишиться серед живих. Пам’ятайте…Поважайте…Шануйте…

Після закінчення карантину запрошуємо до Нововолинської центральної міської бібліотеки на Дружби,17.

                                                                        Бібліотекарка Інна Кронберг