Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше
і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського
духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої
сподівання, роздуми, досвід, почування». Мова — це велике
національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це
пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів
людей, об'єднаних в єдине ціле — народ і досконале
володіння мовою потрібне кожній людині.
Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати
його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч
наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і
вдосконалюється. Любімо і бережімо її.
Немає коментарів:
Дописати коментар