24 листопада відбулося чергове засідання кіноклубу документального кіно про права людини Doсudays UA «NovoSpace» при Нововолинській центральній міській бібіліотеці. Захід був присвячений пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з обличчя землі після найбільшої трагедії ХХ століття.
Учасники заходу (учні 8-А класу Нововолинського ліцею № 2, дорослі) мали змогу переглянути документальну стрічку «Живі» режисера Сергія Буковського — українського кінорежисера, актора, автора багатьох документальних фільмів, Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004), народного артиста України. Рiк виробництва: 2008.
Фільм розповідає про Голодомор-геноцид, а також про
світові події 1930-х pp.: наслідки великої депресії у США, прихід до влади Гітлера у Німеччині,
виморення сталінським режимом українських селян… Останні боролися за свої права, а
їх у 1933-му позбавили найменшої можливості вибору і закатували голодом. Разом
з тим, показано і боротьбу Й. Сталіна з націонал-комунізмом і
будь-якими проявами самостійної національної політики.
Своєрідним провідником у фільмі виступає британський
журналіст Ґарет Джонс, чия правда про трагедію українців не була почута на
Заході. Його доповнюють свідки Голодомору.
Спікер заходу – вчитель історії –
Ігор Олександрович Софронюк розповів про
класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент
русифікації, а саме – винищення української нації у роки Голодомору та
російський геноцид сьогодні. Також говорили про порушення прав людини під час
Голодомору та війни, що триває в Україні.
Дискусія була активною та змістовною. Ірина Олексіївна Грачова, яка була змушена через війну в Україні покинути свою домівку на Луганщині, розповіла про те, як схоже діють руські окупанти з совєтськими. Вона навела приклади злочинів, описаних в книзі її землячки Світлани Талан «Розколоте небо», і злочинів, які відбуваються зараз.
Ученицю Вікторію
Пасєку дуже вразив фільм, особливо те, що жоден з очевидців не висловлював
злоби чи ненависті до винуватців їхньої трагедії, а був щасливим(ою) тим, що
залишився живим(ою). Аліна Хорошилова підкреслила відповідальність юного
покоління перед своєю державою, про те яким чином молодь наближає перемогу
України у війні, намалювала перспективи розбудови своєї країни, а також
підкреслила про необхідність знати, вчити та пам’ятати сторінки своєї історії.
Присутні на
заході мали можливість ознайомитись з виставкою «Спротив геноциду», створеною Українським інститутом національної
пам’яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ, центром досліджень
визвольного руху та громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв
Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр в Україні.
Немає коментарів:
Дописати коментар