У Нововолинській бібліотеці вшанували пам'ять учасника національно-визвольної боротьби 50-х років ХХ століття Ананія Рябченюка

14 жовтня, Покрова Пресвятої Богородиці, ще з козацьких часів був святковим днем захисників Вітчизни. Цьогоріч 14 жовтня – День захисника України – всенародне свято. Вшановуємо усіх тих, хто боровся за незалежність України, віддав своє життя за мир та спокій на нашій рідній землі – учасників національно-визвольних рухів ХХ століття, героїв Революції гідності, учасників АТО, всіх тих, хто тілом, серцем і душею відчуває свою відповідальність і причетність до оборони України.

         У Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася година пам’яті «Поете, щирих ваших слів живиця воістину безсмертно душі гріє», присвячена 85-річчю від дня народження Ананія Павловича Рябченюка.

Директор бібліотеки Світлана Кухарук «перегорнула» сторінки життя неординарної людини-патріота, який через усе життя проніс у серці ідею національної свідомості, керуючись переконаннями, що український народ повинен мати свою державу і бути в ній господарем: дитинство серед неповторної  волинської природи (село Зубильне, що у Локачинському районі, є малою батьківщиною Ананія Павловича), арешт просто з уроків в 11 класі Затурцівської середньої школи, переживання за одиноку маму, заховані на запіччі папери, роздуми про однокласників, яких не видав, узявши всю вину на себе, і розлука з першою любов’ю – блакитноокою дівчиною, котру мама називала Марисею. Майже 7 років Воркути – найцінніша школа знань, університет для юного волинянина, що дав напрямок на весь подальший вік. Почесний громадянин міста прожив усього 66 років, та 40 з них «вінчав славу Нововолинська, який став другою батьківщиною та «назавжди в своє серце заніс». Вражає широта його інтересів та дій.

Вірші Ананія Рябченюка з книг «Біль і спів серця», «Родився, щоб для України жити» та «Живий ланцюг пам’яті» читали бібліотекарі Оксана Микитюк, Ірина Губерук та Оксана Жабровець.

         Спогадами про чоловіка, з яким прожила майже 40 років пліч-о-пліч і який був найдорожчою людиною, мудрим порадником, захистом, душевним спокоєм, поділилася Марія Миколаївна. Щодня людських життів торкається її лагідна, щира українська душа. І донині не перестаємо дивуватись, звідки в цієї жінки, якій на життєвій стежці випало так багато випробувань, стільки сили, натхнення зберігати вірність і пам'ять про свого чоловіка.

19 років тому Ананій Павлович відійшов на вічний спочинок, але залишив по собі добру пам'ять, відверту поезію, талановите слово.

Вічна пам'ять нашому краянину! Подяка всім, хто дарує щастя добрих спогадів! Миру, міцного здоров’я та щастя. Нехай Пресвята Богородиця захистить Україну та українців і подарує мир та спокій нашій землі!