У Нововолинську відбулася творча зустріч з Ігорем Павлюком

Піснею «Сопілка» (у записі) розпочалася зустріч у Нововолинській центральній міській бібліотеці з автором, творчість якого давно перетнула українські кордони й стала помітним явищем світової поезії. Це відомий усьому світові письменник, наш земляк Ігор Павлюк – доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури НАН України, професор Львівського національного університету імені Івана Франка.

Результатом визнання є десятки літературних нагород, відзнак, премій. Творчість введено до шкільної програми з української літератури.

Ігор Зиновійович під час спілкування з ведучою Світланою Кухарук та глядачами розповів про той момент, коли уперше усвідомив себе поетом, що надихало і надихає його на творення нових віршів, про поїздку до Туманного Альбіону на початку березня 2014 року (книжку «Політ над Чорним морем» за версією британського ПЕН-клубу уперше в історії нашого письменства визнано книгою десятиріччя), про участь у Міжнародному конгресі «Література і мир» у Пакистані, цілодобових читаннях у режимі non-stop у Національній спілці письменників на пошану китайського письменника, Нобелівського лауреата з літератури Мо Яня та ін.

35-ою друкованою роботою став філософський роман «Вирощування алмазів», який нещодавно вийшов друком у видавництві «Апріорі». Про цей твір та багато інших книг розповів Народний депутат України 5 та 6-го скликань, відомий книголюб, друг Ігоря Павлюка Володимир Карпук.

Електронного листа напередодні надіслала з Ізраїлю Валентина Чайковська, у якому зазначила: «…Поетичні образи автора дивовижно свіжі, промовисті, потужні. Там свічки “палять самоту”, дерева “любляться”, а “щастя пахне чебрецем”. Відверті рядки, де “совість, як заплакана рибина”, з першої і до останньої сторінки — зворушують, заставляють замислюватися над Вічним... Світле кохання, минуле, гірке сьогодення, тремке затихання мудрої душі на межі прозріння... У цій творчості немає нічого, що висловлене як напівпочуття, бо сприймається всеохопно: “До болю й Бога шлях один, один... Етап чи степ... Намулено... намоле... Червона ртуть важких моїх годин — На провід жил високовольтно-голих”. Сильно! Колись мене вразили слова, які були написані над входом в бібліотеку Рамзеса: “Душевні ліки”. Лише два слова... В деякій мірі, саме так, хотілося б мені охарактеризувати творчість справжнього поета».

Відбулося знайомство та спілкування Ігоря Павлюка з Олександром Каліщуком та Ярославом Гицем.

Вірші звучали у виконанні автора та учнів 10-А класу обласного ліцею-інтернату Волинської обласної ради (класний керівник Олена Сироватка). 

 

«Поезія Ігоря Павлюка захоплює і надихає, — зазначила Світлана Груй, начальник відділу з питань внутрішньої політики, взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю міськвиконкому. — У ній глибокий філософський зміст, що спонукає до роздумів, усвідомлення та сприйняття явищ і подій, котрі відбуваються навколо».

 

«РОЗУМІТИ НЕ ТРЕБА, А ПРОСТО ПОТРІБНО ЛЮБИТИ…» – каже поетом з волинського села, який, попри всі регалії, лишається простим і відвертим, чудовим прикладом людини, яка присвятила своє життя творчості, а не війнам проти людей, які ненавидять його.

 

Творами Ігоря Павлюка можна зачитуватись, відкриваючи його світ і світ істинної літератури, що здатна залишити сліди в людських серцях. Таку поезію варто підтримувати, бо поширення  найкращих здобутків української культури — завдання  України, яка прагне до європейського простору.

Світлана Кухарук, директор ЦБС

Фото та відео Вадима Жабровця

        P.S. Щира подяка усім, хто долучився до організації та проведення творчої зустрічі.