Директор ЦБС Світлана Кухарук знайомить колег з життєвим та творчим шляхом Любові Хавкіної |
Колектив бібліотечних співробітників Нововолинської ЦБС, 22 квітня 2021 |
Пристрасть до книги, розуміння ролі й значення
бібліотеки привели дівчину до рішення пов’язати своє життя з
професіональною бібліотечною діяльністю. З 19 років почала
працювати у Харківській громадській бібліотеці на посаді бібліотекаря, паралельно понад 30 років
займалася громадською діяльністю у Товаристві розповсюдження грамотності
серед народу.
З 1898 по 1901 рік здобувала
вищу освіту на філологічному факультеті Берлінського університету, а під час
канікул у 1900 році відвідала Францію, де ознайомилась з бібліотеками та з
бібліотечним розділом міжнародної виставки в Парижі. У травні 1914 року Любов
Борисівна виїжджала до США, де закінчила літні курси
удосконалення у Вищій бібліотечній школі.
Знання іноземних мов (вільно
володіла французькою, німецькою, англійською, італійською, іспанською та польською
мовами, перекладала зі шведської, норвезької, голландської) давало можливість знайомитися
з працями бібліотекознавців зарубіжних країн в оригіналі, встановлювати зв'язки
із закордонними бібліотекознавцями.
Вела практичну й
теоретичну діяльність: писала статті, виступала з доповідями, створювала підручники
і практичні посібники із бібліотечної справи, здійснювала переклади наукової,
художньої та дитячої літератури; організувала та стала керівником перших
бібліотечних курсів.
Очолювала Кабінет бібліотекознавства в системі
Головнауки, Науково-дослідний інститут бібліотекознавства, займалась викладацькою роботою.
Незважаючи на велику працездатність й повну віддачу
справі знань і досвіду, діяльність Л. Б. Хавкіної була піддана
критиці за відсутність партійного підходу до справи, за
неправильну орієнтацію щодо зарубіжного досвіду, за недостатнє
знання й узагальнення досвіду роботи радянських бібліотек.
У 1928 року змушена була
вийти на пенсію, що, можливо, врятувало її від репресій. Вона і далі активно
вела науково-літературну й консультаційну роботу, створила
праці, які відзначались прогресивністю думки, актуальністю тематики й
справжньою науковістю.
Під час Великої Вітчизняної війни Любов Борисівна
багато працювала над книгою «Зведені каталоги», яку було визнано докторською дисертацією, а авторці присуджено ступінь доктора педагогічних наук – уперше
бібліотекарю.
Після війни Л. Хавкіна працювала над «Словником
бібліотечно-бібліографічних термінів» російською,
англійською, німецькою та французькою мовами. Не дочекавшись виходу оригінальної праці, що була справа
всього життя, 2 червня 1949 року у віці 78 років Любов Борисівна
померла.
Людина великої енергії, переконана в правоті й
необхідності справи, якій вона щоденно служила, Л.
Хавкіна ще за життя по праву одержала титули й звання, широке визнання наукової й бібліотечної громадськості. Її ім’я назавжди увійшло в аннали історії
бібліотечної справи, в енциклопедії та словники.
Творча спадщина Любові Хавкіної налічує 500 книг і
статей з широкого кола питань бібліотекознавства, бібліографії,
самоосвіти, заочного навчання та ін. Ціла низка робіт
увійшла до золотого фонду бібліотекознавчої літератури, за її підручниками та посібниками навчалося не одне покоління бібліотекарів, а Трьохзначні
авторські таблиці Кеттера, адаптовані Хавкіною для російської та
української мов й досі відіграють важливу роль в
організації фондів вітчизняних бібліотек.
24 квітня 2021 року виповнилося 150 років від дня народження видатної
бібліотекознавиці, бібліографині Любові Борисівни Хавкіної – визначної особистості, що зробила
неабиякий внесок у бібліотекознавство та бібліографію, збагатила фондознавство теорією первинного та вторинного
відбору, ядра фонду, обґрунтування принципу профілювання-координування в організації
комплектування бібліотечних фондів, доведенням необхідності запровадження
відкритого доступу в публічних бібліотеках.
Немає коментарів:
Дописати коментар