22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Через 100 років відбулося безпрецедентне за масштабами вшанування його пам’яті та встановлення щорічної Республіканської премії імені Т.Г.Шевченка. У наступні десятиліття змінювалася назва, кількість номінацій, порядок присудження. Тож, історія Шевченківської премії є частиною історії української культури.
«У полоні Шевченкового слова» - під такою назвою у Нововолинському електромеханічному коледжі відбулася літературно-мистецька година, присвячена 60-річчю з часу заснування державної нагороди.
Ведуча заходу завідувач відділу обслуговування Нововолинської центральної міської
бібліотеки Оксана Жабровець розповіла першокурсникам про цьогорічних лауреатів –
Станіслава Асєєва (лауреат в номінації «Публіцистика,
журналістика» за книгу есеїв «В ізоляції») та Оксану Луцишину (за роман «Іван і
Феба»), а також лауреатів-цьогорічних ювілярів. Зокрема про: 100-річчя Дмитра Луценка, Дмитра Міщенка та Миколи Зарудного, 90-річчя Івана Дзюби та Григора Тютюнника,
75-річчя Михайла Слабошпицького, 70-річчя В’ячеслава Медведя,
Назарія Яремчука та Василя Шкляра.
Бібліотекар Інна Кронберг демонструвала відеосюжети про 90-річну Емму Андієвську, 85-річчя Івана
Драча, 80-річчя Богдана Ступки, Леоніда Горлача
та Ігоря Поклада, до 60-річчя Василя Слапчука.
Національна Шевченківська премія – найвища відзнака в галузі культури і мистецтва в Україні, історія якої почалася рівно 60 років тому. То ж нехай вона таки стане українським «Оскаром»!
Немає коментарів:
Дописати коментар