18 лютого 2020 – 5-а річниця боїв за Дебальцеве

18 лютого вважається завершенням боїв за Дебальцеве, адже саме цього дня 2015 року українські військовослужбовці остаточно залишили тут позиції і відійшли на нові рубежі оборони держави. Це сталося тоді, коли здавалося, що Україна не пробачить вже нових втрат, нових смертей після Іловайської трагедії, після Донецького аеропорту.

       Напередодні річниці боїв за Дебальцівський плацдарм у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулася година пам’яті  «ДЕБАЛЬЦЕВО: 5 РОКІВ ПО ТОМУ».

          Учні 10-А класу Нововолинського обласного наукового ліцею переглянули відео-хроніку боїв за плацдарм та відхід військ з району міста Дебальцеве.

Нікого не залишили байдужими відео-історії про чернівчанина Олександра Зозуляка та лучанина Павла Ковальського, внутрішня незламність яких виявилася сильнішою за покалічене війною тіло (перший здобув срібло на міжнародних «Іграх нескорених» в Австралії зі стрільби з луку у 2018 році, а волинянин у Нідерландах, де 9 травня розпочнуться «Ігри нескорених 2020», представлятиме Україну у двох видах спорту: веслуванні на тренажері та стрільбі з лука).

Та найбільше емоцій – від спогадів про героїчні і трагічні події нововолинців-ветеранів війни на Сході Олександра Шевчука та В’ячеслава Бабаніна (вдячність журналісту Волинського Суспільного мовника Віталію Свириденку за інтерв’ю з сучасними Героями).

Щирим та патріотично-піднесеним був виступ заступника військового комісара - начальника відділу комплектування Нововолинського об'єднаного районного військового комісаріату капітана Олександра Батюка.

Учасники заходу хвилиною тиші вшанували кожного, хто поклав своє життя за збереження української державності. По завершенні заходу поклали квіти до стели Пам’яті, встановленої на честь Героїв-нововолинців, які полягли в боях за незалежність та територіальну цілісність України.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди…

Такий духовний заповіт з далекого 1944-го залишив нам Володимир Сосюра, який народився в місті Дебальцеве (6 січня 1898 – 8 січня 1965). Тож, нехай українські солдати повертаються додому живими та неушкодженими, нехай Бог допомагає нашим захисникам здолати усіх ворогів української землі! І пам’ятаймо, де б ми не були, що б не робили, Батьківщина повинна бути завжди у нашому серці!