Привіт! Сьогодні четвер,
а отже рубрика #книжковийчетвер з Ксенією Жабровець.
Сьогодні у рубриці Вікторія Гранецька.
Писати Вікторія почала ще
в школі, однак ім’я цієї вінницької письменниці стало відомим широкій читацькій
публіці у 2011 році, коли її дебютний роман magnum opus «Мантра-омана» отримав
першу премію престижного літературного конкурсу «Коронація слова». Книга
заслужила схвальні відгуки як критиків, так і читачів, і дала зрозуміти, що за
подальшою творчістю авторки варто уважно спостерігати. Наступні романи «ТІЛО™» та «Щасливий» виправдали ці сподівання і зробили письменницький стиль авторки виразнішим та впізнаванішим.
Сьогодні Вікторія
Гранецька не лише пише власну прозу (зокрема, її оповідання можна прочитати у
збірках «Львів. Кава. Любов» та «Львів. Смаколики. Різдво»), а й редагує та
рецензує твори інших письменників, а з 2018 є співзасновницею незалежного
книжкового видавництва «Дім Химер». Мета видавництва — видання книг українських авторів, які
спеціалізуються на химерній жанровій та авторській прозі.
«Мантра-омана» – дебютний роман, який приніс Вікторії перемогу на
Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2011» й уперше був
презентований на 18-му Форумі видавців у Львові. Єва зробила все, щоб
стати закінченим стервом. Вона живе лише для власного задоволення. Єдине, що не
вписується в стиль її життя — сни. Щоночі до неї приходить таємничий Ловець
Снів і умовляє стрибнути з даху. Та сліди від його пальців залишаються і після
пробудження Єви. Тільки смерть і «воскресіння» дозволяють зрозуміти, чому її
теперішнє життя стало беззмістовним — колись вона була іншою, палко кохала. Але
рідна мати зробила все, щоб розлучити її з коханим. Він не пережив тої
втрати... Тепер Єва повинна спокутувати цей гріх.
«ТІЛО™» - це друга
книжка, над рукописом якої Вікторія працювала майже півтора року. Вона
кардинально різниться від дебютного роману тематичним, змістовим та мовним
наповненням, і в той же час має важливу спільну рису – стрімкий «карколомний»
сюжет! Сам роман заворожує фантастичними подіями близького майбутнього.
Головний герой Юрій боровся у лавах партизанів за свободу України, але доля
склалася так, що йому довелося стати доктором Паскудою – головним лікарем
американської корпорації. З рідним краєм його зв’язують спогади про дівчинку
Іванку, яка зростала з ним і стала жертвою у перших експериментах з пересадки
душі. Юрію доводиться терпіти нестерпні кпини долі для того, щоб кохана могла
жити повноцінно у власному тілі.
Книга «Дім, у котрому
заблукав час» написана у співавторстві з Анастасією Нікуліною та Мариною Однорог. Тут проза
поєднана з поезією, а історичні події з химерними містифікаціями. Тут багато
подорожей та цікавинок. Як ми зазвичай уявляємо апокаліпсис? Нищівними повенями
чи пожежами, землетрусами, атомними вибухами, нападом іншопланетян? А що, як
усе виявиться набагато простіше, і до апокаліпсису призведе зникнення буденної
речі з нашого життя - скажімо, годинникового часу? «Дім, у котрому заблукав
час» – драматична антиутопія про час як метафору, адже часу не існує, є лише
прилади його вимірювання, що їх для зручності вигадали люди; про внутрішній
апокаліпсис, який почасти буває страшнішим, ніж апокаліпсис довколишній;
зрештою – про кохання, що триває на тлі руйнування часу.
P.S. Це не усі книги Вікторії Гранецької, а лише наявні у фонді бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар