У кіноклубі Docudays UA міста Нововолинська переглянули кінострічку "Все палає"

19 лютого у Нововолинському науковому ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради відбулося чергове засідання кіноклубу медіа-просвіти з прав людини Docudays UA, що працює при Нововолинській центральній міській бібліотеці на Дружби, 17. Ліцеїсти (заступник директора з виховної роботи – Олена Василівна Гнатюк) мали змогу переглянути та обговорити український документальну стрічку «Все палає», зняту дебютантами Олександром Течинським, Олексієм Солодуновим і Дмитром Стойковим. Фільм увійшов у лонг-ліст номінантів на Європейський кіноприз 2015 у категорії «Найкращий документальний фільм».

Бібліотекар Оксана Жабровець розповіла про те що, документальний проект присвячений українській Революції Гідності 2013-2014 років. Його творці у фільмі не аналізують події тієї зими, а показують еволюцію протесту - від мирних акцій до кривавих протистоянь. Ліцеїсти мали можливість побачити картинку з різних сторін: силовиків, мітингувальників і з нейтрального боку.  

Перегляд фільму закінчився обговоренням, під час якого школярі ділилися своїми враженнями від кінострічки. Учні прийшли до висновку, що тема Революції Гідності дуже важка і болюча. 

Цікавим та емоційним був виступ активного учасника мирних акцій, які пізніше переросли в Революцію Гідності, волонтера, депутата Волинської обласної ради Бориса Бабійчука. Борис Федорович наголосив, що майдан об’єднав націю, показав своє «Я», став початком змін, які і нині відбуваються в Україні, і що кожен з присутніх не повинен боятися відстоювати свої права. Активною була і молодь, яка ставила дуже гострі та актуальні питання.

Не залишила нікого байдужим сторінка нашої історії 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Перші акорди пісні «Плине кача по тисині» – і сліз ніхто не стримує. Хвилиною мовчання вшанували усіх героїв Небесної Сотні.

Завершили обговорення віршем відомої поетки, нововолинянки Світлани Костюк: 

Ми знали і розуміли, що всі ми – смертники…
 Ще більше скажу, що страшно насправді на смерть іти…
 Під кулями снайпера впасти, але не зламатися,
 Бо скільки, скажіть, вже можна всього боятися…
 Святі небеса назустріч пливли херувимами…
 І Ангели в першій колоні у крок із загиблими…
 Хтось скаже опісля, що всіх нас, мовляв, підставили,
 А ми просто шанс останній для вас зоставили…
 Ми знали, за що вмирали, за що не вижили…
 Нам буде на небі легко, аби тільки ви жили…
 Аби ви жили достойно, бо того варті,
 Ми будемо вічно стояти в небесній варті…
 Могло все інакше бути, та довго спали ми…
 Візьміть же свободу із наших долонь пропалених…
 Із наших сердець надії черпніть високої,
 А ще…збережіть Україну у мирі та спокої…
 Ми знали, за що вмирали…і ми не каємось…
 А пильно
 у ваші очі
 з небес
 вдивляємось…

 P.S. Дякуємо адміністрації Нововолинського наукового ліцею-інтернату за сприяння у проведенні перегляду фільму.

Завідувач відділу обслуговування Оксана ЖАБРОВЕЦЬ