Кожен народ, який не розвиває своєї культури у всіх
вимірах, приречений на духовне зубожіння. Володимир Івасюк став бурхливим
потоком, що зумів винести українську
музику на новий рівень, полонив
темпераментними ритмами і ліричними інтонаціями, захопив слухачів невимушеною
легкістю та імпровізацією, та «розповсюдив» українську пісню у світі.
4 березня йому було б лише 70... Цього дня у
Нововолинській центральній міській бібліотеці відбувся вечір-портрет Володимира
Івасюка «В терновому вінку мелодій пішов
у синє небо він…», на який були запрошені учні 10-А класу Нововолинського
наукового ліцею-інтернату з вчителем Оксаною Гусєвою. Бібліотекарі Ганна Кондратюк
та Оксана Бондар розповіли про насичену та трагічну долю автора пісень «Червона
рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй», «Мальви» та ін. Присутні мали змогу
ще раз насолодитися відомими на весь світ пісенними
композиціями українського музичного генія.
Про таких, як Володимир
Івасюк, кажуть: вони грішні первородним гріхом таланту. Попри коротке і
трагічно обірване життя, він встиг чимало зробити для української
культури, широко маніфестувати у світі національну пісню. В історії української
музики легендарний композитор залишається початком, основою і своєрідним
горизонтом-мірилом, до якого варто тяжіти сьогоднішній українській естраді.
Немає коментарів:
Дописати коментар