Спогад

Три роки тому у Києві на ювілейному міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» відбулася презентація книжки Світлани Костюк «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах».

Часто повертаємось до цієї публікації:

Світлана Костюк і «Книжковий арсенал»

Різдвяного вечора 2017 року Світлана Степанівна відійшла у засвіти.

Вічна пам'ять Митцю і Людині!

відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...

я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...

Світлана Костюк