02 квітня
у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбулося творче спілкування з місцевим поетом Анатолієм Поліщуком (в рамках Дня фахівця «Публічна бібліотека: реалії, сучасні виклики»).
Анатолій
Іванович приїхав у короткотривалу відпустку з-за кордону і завітав до
бібліотеки. Під час спілкування пригадали презентації збірок, а їх у автора 5: «Осінні
етюди», «Озерний край», «Спасибі, люди, за майдан», «Неоголошена війна», «І
знову опустився лист».
Пан Анатолій розповів про перші вірші і спілкування з Євгеном
Шевчуком, читання віршів на засіданнях літературно-мистецької вітальні «Мамина
криниця», про дитячу збірку «Сонячний зайчик» та ін.
Відповів на запитання бібліотекарів та читав нові поезії.
Приємно, що після таких зустрічей народжується такі вірші:
Накінець я вдихаю повітря
Накінець я вдихаю
повітря
Мого дому, і міста, й землі.
І любов тут відчув, й гори світла,
Що так бракувало мені.
Мого дому, і міста, й землі.
І любов тут відчув, й гори світла,
Що так бракувало мені.
Доторкнувся
нарешті каштанів,
Що стоять, мов солдати, в строю,
І розвіюють тугу туманів,
Що в далекім вселилась краю.
Що стоять, мов солдати, в строю,
І розвіюють тугу туманів,
Що в далекім вселилась краю.
Обійняв
усіх рідних і близьких,
Випив з ними ще й келих вина.
Ви уклін мій прийміть ось цей низький,
Молодіє удома душа.
Випив з ними ще й келих вина.
Ви уклін мій прийміть ось цей низький,
Молодіє удома душа.
Як
прекрасна таки Батьківщина,
Рідна мова й вкраїнські слова.
Здрастуй мила моя Україно,
А також в вишиванці весна.
Рідна мова й вкраїнські слова.
Здрастуй мила моя Україно,
А також в вишиванці весна.
Я
сп’янів і від щастя, і духу,
Найрідніша батьківська земля.
Переборем війну і розруху,
В Україні – живі небеса.
Найрідніша батьківська земля.
Переборем війну і розруху,
В Україні – живі небеса.
03.04.2019 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар